• Інформація про відповідальних осіб з питань запобігання та протидію домашньому насильству за ознакою статі у Путильському районі
  • Боротьба з торгівлею людьми
  • Роз"яснення закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"

Інформація про відповідальних осіб з питань запобігання та протидію домашньому насильству за ознакою статі у Путильському районі

                                                                                                                                                                               

Інформація про відповідальних  осіб з питань запобігання та протидію домашньому насильству за ознакою статі у Путильському районі

 

 

Путильська районна державна адміністрація 

 

№п/п

ПІП заступника голови РДА.який курує питання запобігання та протидію домашньому насильству і насильству за ознакою статі

Посада

Контактний телефон та електронна пошта

Поштова адреса

Підстава (№, дата розпорядження)

  1

Ямницький

Михайло Іванович

Перший заступник голови райдержадміністрації

(03738) 2-15-35

[email protected]

смт Путила 59100

вул.Українська,180

Розпорядження

голови від 20.11.2018 р. № 237-р

                                                                             Управління соціального захисту населення райдержадміністрації

 

ПІБ керівника відповідального структурного підрозділу

Посада

Контактний телефон та електронна пошта

Поштова адреса

Підстава

  1

Петрик

Тетяна Миколаївна

Начальник управління соціального захисту населення

(03738) 2-16-02

[email protected]

смт Путила 59100

вул.Українська,146

Положення про управління соціального захисту населення Путильської РДА

 

ПІП відповідальної особи, яка проводить роботу з прийому та реєстрації заяв і повідомлень про вчинення насильства

Посада

Контактний телефон та електронна пошта

Поштова адреса

Підстава

 

Бевзан

Фрозина Юріївна

Начальник відділу соціально-трудових відносин та програмного забезпечення

(03738) 2-24-81 [email protected]

смт Путила 59100

вулУкраїнська,146

Наказ від 15.11.2018 № 40

 

 

Боротьба з торгівлею людьми

Боротьба з торгівлею людьми

30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, що був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році. Боротьба з торгівлею людьми визначена одним із пріоритетних напрямів діяльності Уряду України у сфері захисту прав людини. Торгівля людьми є однією з галузей кримінального бізнесу, що розвивається найбільш стрімкими темпами в світі. У цій індустрії домінують добре організовані кримінальні синдикати, одержані прибутки йдуть на фінансування інших різновидів злочинної діяльності, в тому числі торгівлі наркотиками та зброєю. Торгівля людьми є високодохідною і фактично безпечною, з точки зору можливості соціального контролю, сферою діяльності транснаціональних злочинних організацій. Щорічний світовий прибуток кримінального сектору в цій сфері діяльності становить від 5 до 7 мільярдів доларів. За період з 1991 року по 2018 рік в Україні за даними Міжнародної організації з міграції від торгівлі людьми постраждало понад 160 000 українців. В сьогоднішніх умовах Україна є не тільки країною постачання або транзиту жертв торгівлі людьми, а й країною призначення з високими ризиками внутрішньої експлуатації. Воєнний конфлікт на Сході України, як і в аналогічних ситуаціях в інших країнах, сприяє поширенню торгівлі людьми в різних її формах. Складне матеріальне становище громадян спонукає їх до пошуків заробітку за межами України, де в міру своєї необізнаності вони можуть стати жертвами торгівлі людьми. Постраждалими від цього злочину можуть стати і жінки, і чоловіки, і діти, які потерпають від його різноманітних форм. Складна економічна ситуація в Україні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють цьому явищу. За даними Групи експертів Ради Європи з питань боротьби з торгівлею людьми (ҐРЕТА) в Україні відбувається значне зростання кількості випадків торгівлі людьми з метою трудової експлуатації, починаючи з 2010 року. Серед постраждалих від торгівлі людьми збільшується кількість осіб чоловічої статі, значною залишається кількість неповнолітніх. Поширена серед іншого й торгівля людьми з метою використання жертв торгівлі як донорів для трансплантації органів і тканин, а також для некомерційного рабства в таких формах як примусове заміжжя, примусова вагітність, фіктивне вдочеріння (усиновлення). Також для України залишається актуальною проблема сексуальної експлуатації дітей. Законодавством України особам, постраждалим від торгівлі людьми,  гарантується комплексна допомога (психологічна, соціально-педагогічна, соціально-медична, юридична, допомога у працевлаштуванні та перекваліфікації, тощо), виходячи з особистих потреб постраждалої особи, в тому числі і одноразова матеріальна виплата.

     

Роз"яснення закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"

                                                                                                                                              

                                                                                                                   

                                                                                  

                                                                                                              

           

   З січня 2018 року набрав чинності Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

              Під домашнім насильством розуміється будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.

    Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеню зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та  особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки).

                Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.

             У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із відповідною заявою (повідомленням) як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі — діти), установ охорони здоров’я. Аби отримати захист, достатньо звернутися до будь-якого з цих органів.

             Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду — судовий збір не сплачується.

             Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації: її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства, періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника.

             До кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:

              1) Терміновий заборонний припис

                   Поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання — постраждалому, кривднику, їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб.

                  Припис залишити та перебувати у житлі разом із постраждалою особою не застосовується лише до неповнолітніх кривдників. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення. Строк дії цих заборон — 10 днів. Заборонний припис поліції кривдник може оскаржити у суді.

                  Таким приписом людині може бути: заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; зобов’язано усунути перешкоди у користуванні майном; обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

                  Крім того, усі факти домашнього насильства, інформація про кривдника (незалежно від його згоди), а також про постраждалих (за їхньою згодою) вносяться до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.