Заєць Олександр Юрійович

Версія для друкуВерсія для друкуВідправити на e-mailВідправити на e-mail

ЗАЄЦЬ ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ, 1993 Р.Н.,
СОЛДАТ З СЕЛА СЕЛЯТИН  ПУТИЛЬСЬКОГО РАЙОНУ.
НАГОРОДЖЕНО ОРДЕНОМ «ЗА МУЖНІСТЬ» III СТУПЕНЯ (2014, ПОСМЕРТНО)

Закінчив Селятинську школу І-ІІІ ступенів. Навчався у Політехнічному коледжі м. Чернівці за спеціальністю  «будівництво та експлуатація будівельних споруд».

З квітня 2014 року проходив військову службу за контрактом. Був направлений до с. Зеленопілля Свердловського району Луганської області, де перебував 58 днів, з яких 23 дні – в оточенні.

Олександр Заєць загинув  7 серпня 2014 року під час організованого прориву з оточення у "довжанському котлі" (сектор "Д") на з'єднання з основними силами після 23-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів та з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби.  

Залишились батьки та брат.

За спогадами односельців, Олександр Заєць від’їжджав з бажанням служити своїй Батьківщині. Останні мрії - повернутися з пекла бойових дій, поїсти домашньої їди, не чути пострілів...

Вшануванняпам'яті загиблого воїна Олесандра Зайця в зоні АТО з нагоди другої річниці з дня загибелі 

В другу річницю загибелі на Луганщині Олександра Зайця родина, друзі, односельці, представники районної та місцевої влади зібрались разом біля могили військовослужбовця, щоби вшанувати світлу пам’ять відважного воїна, турботливого сина та доброзичливого друга.

Присутні віддали данину пам’яті захиснику Вітчизни, поклавши до могили земляка живі квіти, запалили свічки, преклонивши коліна у скорботній молитві.    

Настоятель  храму Пресвятої Богородиці Максим Чорней відслужив поминальну панахиду та освятив  встановлений на могилі пам’ятник. Рядками святих молитов священнослужитель звернувся до Спасителя, щоби душа Героя покоїлась в мирі та спокою в небесному раю, а родині - стійко перенести горе та пишатися таким хорошим сином, який героїчно загинув обороняючи рідну землю.

Спогадами про пережите горе від сумної звістки, що облетіла Путильщину 7серпня  2014 року поділилась із присутніми перша вчителька  Ганна Генцар зауваживши, що вже два роки як немає з нами Олександра, який загинув в зоні АТО. Україна втрачає своїх кращих синів. Молодим життям пожертвував мужній патріот нашого села Олександр, найкращого сина українського народу, патріота, небайдужого до майбутньої долі рідного краю, нашої України. Переживаючи, що його рідна Україна перебуває у небезпеці, прийняв мужнє чоловіче рішення стати прикордонником. Так і опинився у Оршанецькому навчальному центрі Державної прикордонної служби України. А з 12 червня 2014 року виконував завдання з охорони Державного кордону України. Односельчанин Олександр Заєць,  і при житті, назавжди залишиться в наших спогадах усміхненим, життєрадісним, добрим, завжди готовим прийти на допомогу. Адже Олександр був доброзичливим, спокійним, привітним, працьовитим, - згадує перша вчителька. Таким він був і назавжди залишиться у наших спогадах: усміхненим, життєрадісним, добрим, завжди готовим прийти на допомогу.

Про гіркоту від втрати молодого хлопця, який поліг на  полі бою на Луганщині два роки тому, висловився і перший заступник голови  районної державної адміністрації Михайло Ямницький: «7 серпня  для всіх путильчан став чорним днем, що така молода людина залишила цей світ. Олександр загинув захищаючи наше світле майбутнє, нашу неньку Україну. Наш святий обов’язок пам’ятати, постійно молились та згадувати таких патріотів. Слава Героям!».

У глибокій скорботі присутні пошанували пам’ять Сашка та всіх загиблих героїв хвилиною мовчання.  

Олександр Заєць загинув  7 серпня 2014 року під час організованого прориву з оточення у "довжанському котлі" (сектор "Д") на з'єднання з основними силами після 23-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів та з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби.  

Ми пишаємося своїм односельчанином, який став Героєм України, бо він незважаючи на свій вік, як справжній, мужній і відважний чоловік, ціною власного життя захищав свою Батьківщину.

  •  
-